Кипляча річка в Перу: унікальне явище на мапі світу
Річка з киплячою водою. Уявили? Давні народності, які населяли нинішню територію Перу, боготворили її та жахались одночасно. Про цю річку складали легенди, її вважали божою карою, а шамани здійснювали тут свої магічні ритуали. Де ж ця річка і що в ній особливого?
Воду з киплячої річки активно використовують у побуті місцеві жителі
Географічні подробиці
Басейн Амазонки рясніє гарячими джерелами. Геотермальна річка Маянтуяку (ісп. Río Mayantuyacu) — це 6,4 кілометра гарячої води, де місцями температура сягає до 100 °C. Місцеві індіанці кампа здавна називали її Шанай-Тімпішка, що в перекладі означає «розігріта жаром Сонця».
Температура води в річці — приблизно 86 °C
Легенда про річку
Старовинна легенда говорить про те, що слава річки пов’язана зі смертю одного з місцевих вождів — Атауальпа. Ображені індіанці направили конкістадорів до киплячої річки, щоб якомога більше ворогів загинуло якщо не від стріл з отруєними наконечниками, то від її вод. Таємниче місто із золота, яке потрібне було завойовникам на чолі з Піссаро, нібито було у джунглях Амазонки. Після повернення додому іспанці, котрі дивом уникли смерті, почали розповідати про «пекельну воду», яка наче підігрівалась котлами із самісіньких надр землі.
Береги річки практично завжди в серпанку пари, що підіймається від води
Відродження легенди та успішні пошуки
Легендою зацікавився Андрес Рузо (Andrés Ruzo) — геофізик із Перу. Про річку він дізнався в дитинстві з розповідей свого діда. Його пошуки мали суто науковий інтерес — він саме писав дисертацію про геотермальні джерела. Зібравши невелику експедицію, Рузо вирушив у джунглі Амазонії. Таємниця відкрилась не відразу — більшість експертів і знавців говорили, що легенда вигадана.
Єдиною людиною, яка весь час підтримувала геофізика в його пошуках, була тітка Андреса. Вона стверджувала, що річка існує й що сама разом із маленьким Рузо купалась у ній.
Тварини, гризуни і змії варяться в цій річці, немов у киплячому чані
Коли вчений знайшов річку, він був вражений: береги були закриті від поглядів через пару від киплячої води, а сама вода кишіла звареними в ній дрібними тваринами, гризунами, зміями. Цікаво, що вулкан, який міг би підігрівати воду, був за 700 кілометрів від знахідки Рузо.
За 5 років експедиції Рузо вивчив не тільки саму річку з наукової точки зору, але і зібрав різноманітні відомості про неї — спогади, легенди, забобони. З’ясувалось, річка придатна для купання, але лише в сезон дощів — тоді вода розбавляється холодною. Були знайдені особливі види бактерій, що легко існували за високої температури.
Шаман на березі річки з киплячою водою
Від місцевого населення вчений дізнався, що гаряча річка — відмінне сусідство: в ній перуть білизну, миються, використовують воду для напоїв, їжі та навіть лікарських засобів. Як і сторіччя тому, річка Шанай-Тімпішка вабить до себе шаманів, які звертаються до Духу Пари та співають священні пісні. А один із шаманів — Маестро Сантьяго Енрірі Паредес Мелендес — навіть оселився тут разом з усією своєю родиною.
Цікаві подробиці:
- глибина річки сягає 6 метрів;
- найширша ділянка — 25 метрів;
- середня температура води не опускається нижче +86 °C.
Бажаєте дізнатись про Перу, побачити всі дивовижні пам’ятки країни на власні очі? Компанія мандрівників «Загор’є» кличе вас у дорогу.