fbpx
Підписатися на розсилку

Храм Ангкор-Ват у Камбоджі: історія довжиною 9 століть

У храмі можна зустріти не тільки туристів, але і ченців

Вражаючий своїми розмірами храм Ангкор-Ват у Камбоджі побудований в XII столітті, коли кхмерської імперією правив Сур’яварман II. Храм присвячений богу Вишні, але також служив місцем поховання царів.

Ангкор-Ват — одна з найбільших у світі культових споруд. І це, безумовно, вагома причина відвідати його. Площа комплексу становить близько 2,5 тисяч квадратних метрів. Сьогодні пам’ятник кхмерської культури відновлюють вчені з різних країн світу під патронатом ЮНЕСКО.

Коли екскурсоводи заговорюють про цей храмовий комплекс, чи не кожне речення починається з частки «най». Це й насправді так, оскільки тут можна захоплюватися найдовшими в світі барельєфами (довжина деяких сягає 700 метрів), найвищими вежами і величезною кам’яною фігурою Вішну.

Цікаво: храм Ангкор-Ват зображений на державному прапорі Камбоджі.

Острів, оточений рукотворним ровом з водою

Подорож до Стародавнього світу починається з проходу по містку через рів, який з усіх боків відокремлює храмовий комплекс від зовнішнього світу. Після реставрації можна побачити ідеальні пропорції і триярусну концепцію храму.

Ті, хто вже відвідав Ангкор-Ват, розповідають про незабутні види з найвищого, третього ярусу. Храм тоне в зелені, вода створює контраст, а ранкове або вечірнє сонце дарує природне світло на мільйон: вежі стають то вогненно-помаранчевими, то ніжно-рожевими.

Ангкор-Ват особливо гарний на світанку й на заході сонця

Комплекс замислювався як символ кхмерської священної гори Меру, де вежі грали роль вершини, стіни були скелями, а рукотворний рів являв собою образ океану, що оточує Всесвіт. За легендою, на храм бога Вішну пішло рівно 5 тисяч каменів. Всі поверхні, колони, перемички і навіть дах храму покриті різьбленням зі сценами з індійської літератури.

Цікаво: при будівництві храмового комплексу використовувалися місцеві камені, які перевозили річкою, а розчин для їх укладання не використовували — натомість з точністю до міліметра підганяли одне до одного.

Сам Ангкор-Ват був продуманий до дрібниць, тому варто звернути увагу на його конструкцію. По суті, це три тераси: перша велика, друга і третя — менші. Перший ярус храму підняли на висоту 3,5 метрів, а другий — на 7 метрів. Незважаючи на те, що розмір другої тераси менше, здається, що храм росте! Дійшовши до третьої тераси на висоті 13 метрів, відчуваєш себе ніби на вершині світу.

Сходи, що ведуть на третю терасу храму

Досвідчені туристи розповідають, що у цей храм можна повертатися скільки завгодно разів — і завжди знайдеться щось нове, оскільки осягнути всю красу за одне відвідування неможливо!

Віхи історії храму

Процвітаюче місто Ангкор, розміри якого вражали не менше храму (близько 400 кв. км), спорожнів після навали армії Сіаму в 1431 році. Величезне за чисельністю військо просто знесло з лиця землі місто, а храм лишився стояти на довгі століття. У 1861 році сюди потрапив Анрі Муо — французький мандрівник і археолог, знавець культових споруд. Саме з нього починається шлях відродження храмового комплексу.

Для початку приголомшливий храм звільнили з полону джунглів — деякі дерева за століття проросли крізь стіни, пробили перемички. Незабаром у Камбоджу поїхали безліч дослідників і археологів. Всі вони працювали, щоб відновити унікальну пам’ятку кхмерської культури. Здавалося б, храму більше нічого не загрожувало. Але…

Загальний вигляд храму з висоти пташиного польоту

У 70-х роках минулого століття у Камбоджу прийшли «червоні кхмери» або, простіше кажучи, комуністи… Жорстокий режим, безліч смертей, спроба побудувати соціалізм — і все це на тлі ненависті до релігії і будь-яких її проявів, включаючи пам’ятники. Комуністи не наважились знищити весь храмовий комплекс, але знайшлися вандали, які спотворили і обезголовили практично усі скульптури богів. На щастя, вся ця вакханалія закінчилася в 90-х роках.

Цікаво: в 1992 році ЮНЕСКО внесла храм Ангкор-Ват у список світової культурної спадщини.

Правила відвідування храмового комплексу

  • Ні в якому разі не курити на території — це суворо заборонено.
  • Одягатися так, щоб були закриті плечі й коліна (стосується жінок і чоловіків).
  • Не можна намагатися влізти на будівлі, також не варто випробовувати деталі храмового комплексу на міцність.
  • Не можна наближатися до монахів, яких тут багато. Не варто намагатися заговорити з ними або торкатися їх.
  • Суворо заборонено подавати милостиню жебракам.

Храм відкритий для відвідування з 5 ранку до 6 вечора.